Iryna Shuvalova

Homepage of Ukrainian poet and translator

New poems from Ted Hughes translated by Shuvalova

26/12/2015 @ 19:45

Finally, here is a new selection of Ted Hughes’s poems translated by Ukrainian into Iryna!

http://litcentr.in.ua/load/300-1-0-2960

Rumour has it that the whole book of Hughes’s poetry in Shuvalova’s translation is soon to be published. Iryna remains the pioneer who has been translating the British Poet-Laureate into Ukrainian over the past five years, including the very first translations of his verse into Ukrainian.

The new selection is taken from the cycle “Adam and the Sacred Nine”.

Вірші Теда Г’юза у перекладах Ірини Шувалової

07 Вересня 2015 о 10:54 | Категорія: «Світова поезія українською» | Автор: Ірина Шувалова | Перегляди: 283

Тед Г’юз (1930 – 1998) – англійський поет. Народився в містечку Мітолмройд у Йоркширі. Вступив до Кембриджа на англійське відділення, а згодом перевівся на факультет археології та антропології. В Кембриджі, вже після завершення навчання, Г’юз познайомився зі своєю майбутньою дружиною – американською поетесою Сильвією Плат, з якою вони прожили сім років – до її самогубства в 1963-му.

Перша книга Г’юза «Шуліка під дощем» вийшла друком 1957 року, і одразу ж прославила молодого письменника. Усього за життя поет опублікував понад 90 книг (поміж них більш ніж 20 оригінальних авторських поетичних збірок). Г’юз був активний не лише як поет, але й як письменник для дітей, перекладач, редактор, есеїст та драматург. Серед його численних нагород – поетична премія імені Томаса Еліота та британський орден «За заслуги».

Г’юза широко визнають як одного з найяскравіших англійських поетів другої половини ХХ століття. З 1983 року йому було присвоєне почесне звання Поета-Лауреата – титул, який до нього носили такі класики англійської літератури як Едмунд Спенсер та Бен Джонсон, Вордсворт і Теннісон. На його честь встановлено окрему меморіальну табличку в так званому «Куточку поетів» у Вестмінстерському абатстві.

Тексти Г’юза густо просякнуті міфологією. В його поезії образи природи розкладаються до першоелементів, розпадаються на стихії, набувають майже тактильної переконливості. 



Зі збірки «Адам та священні дев’ятеро» (1979)
Переклад з англійської – Ірина Шувалова
І прибув сокіл

Вогнепальне оперення,
Несхибне, неуникненне.

Леза крил,
Що розкраяли гору, світ пожбурили геть і лишили позаду.

Птах із профілем кулі,
Що пірнає сторчголов, випереджаючи
Свої тендітні кістки, в колізію
З мішенню.

Його кігті – 
Знаряддя першого, останнього, єдиного удару,
Миттєвий потиск на перехресті проміння.

Його безжальний інкрустований дзьоб,
Вихоплює душу,
Згодовує її своїй банькатій люті,

Він обпатрує м’який гарячий трепет землі
До первинних складових,
Задля пересотворення Сокола.

З його ока
Вибухає Сокіл.

І прибув жайвір

Зі своєю потугою, припнутою до сонця, як мотузяна драбина,

З піснею – 
Творивом усього свого тіла,
З утіхою, що боронить сонце

Від злив утоми,
Від снігів проминання,

Зі своїм трудом,
Що його докладає намарно, піднімаючи те, що знову мусить упасти,

Зі своїм чубчиком,
Що ним хотів би увінчати сонце,

Що його тим часом носить сам,
Аби земля теж була увінчана

Його піснею,
Аби здійнялася між тьмою й мороком,

Жайвір, що живе й помирає
Вінценосним.

 

 

Leave a comment:

You must be logged in to post a comment.







© 2010-2017, Iryna Shuvalova | Hosted by That-Is.Me and Name.ly using 100% renewable energy | Sign in | Sign up